З Новим роком! Нехай цей рік принесе нам багато щастя, удачі, посмішок, тепла і світла. Нехай він буде сповнений яскравими фарбами, приємними враженнями і радісними подіями. Бажаю всім у новому році бути здоровими, красивими, коханими і успішними!
Вітаємо з Новим роком! Бажаю, щоб у наступаючому році з нами сталося те чудо, про яке ми всі мріємо. Хоч у кожного воно своє, але воно обов’язково найнеобхідніше і найважливіше. Бажаю, щоб всі ми були живі й здорові, щоб займалися тим, що приносить нам задоволення. Бажаємо досягати нових вершин і самореалізовуватися. А ще хочемо побажати побільше радісних моментів, які перейдуть в приємні спогади, і зустрічей з вірними друзями та коханими.
Чи не виникає у вас іноді відчуття, що сучасне суспільство втратило здатність до звичайного спілкування? Що іноді легше щось комусь написати, ніж сказати, а зробити – простіше самому, ніж пояснювати команді, як усе виконувати.
Зараз все частіше говорять про необхідність проведення тимбілдингу – спеціальних заходів для згуртування колективу. І наш заклад не може залишатися осторонь! Адже там, де панує дружня атмосфера є порозуміння, взаємоповага, і немає місця булінгу.
13 та 14 листопада ми взяли участь у квесті кухарів, а також у виховному заході "Суд над шоколадом", де учні 29 групи показали гарні результати, професійні навички та старанність! Вітаю вас!
Проблема булінгу, як психологічна, була окреслена ще в 70-80-х роках минулого століття у Швеції, потім в Німеччині, Польщі та інших країнах Європи. Важливим є те, що це слово пов’язане з довготривалим виключенням особистості, учня, дитини з групи, класу, колективу. Булінг — це регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди людині, дитині. Це довготривале “відторгнення” дитини більшістю членів класу чи групи. Як показують дослідження, актуальним в учнівських колективах стало поняття «мобінг» (від англ. — натовп, глум й означає психологічний терор, який здійснює група по відношенню до особистості).
Види булінгу:
· бойкот,
· причіпки,
· кепкування,
· дезінформація,
· доносительство,
· спричинення шкоди здоров'ю,
· кібербулінг (електронні листи, sms-повідомлення, зняття бійок на телефон, розміщення в Інтеренеті відео),
· дрібні крадіжки або псування особистих речей.
Крім того, в залежності від походження, булінг поділяють на вертикальний (боссинг) — від керівництва, або відповідно від підлеглих, і горизонтальний — від колег або учнів.
Передумови булінга з боку жертви:
- конкуренція з вже існуючим авторитетом (через відхилення від психологічних рамок колективу, начальства);
- стиль поведінки, як у жертви (слабкість, жалібність, хлюпкість).
Найчастіше жертвами шкільного насилля стають учні, які мають:
o фізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями;
o особливості поведінки – замкнуті або імпульсивні;
o особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо;
o страх перед школою;
o відсутність досвіду життя в колективі (так звані „домашні” діти);
o хвороби – епілепсія, заїкання, порушення мовлення, дисграфія (порушення письмової мови), дислексія (порушення читання), дискалькулія (порушення здатності до рахування) і т.д.;
o низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;
o обдаровані діти;
o неохайні (мають брудні речі, неприємний запах) ;
o фізично слабкі, невпевнені, емоційно реагуючі, тривожні.
Для учнів, які отримали статус відторгнутих, або ізолянтів, характерним є об’єднання в мікрогрупи, які переростають у так звані “групи ризику”. Відсутність корекційного впливу на таких учнів, інтеграція даних мікрогруп сприяє формуванню відхилень у поведінці учнів, а це впливає на стан правопорушень у навчальному закладі і створює негативний мікроклімат в учнівському колективі. Об’єднуючись між собою, такі учні порушують робочу атмосферу на уроці, викликають негативізм і роздратування у вчителів, висміюють або принижують однокласників, конструктивно налаштованих на навчання.
Сучасні діти про людську жорстокість знають більше, ніж їхні ровесники 20-30 років тому. Причиною цього є демонстрація сцен насильства у ЗМІ. Спостерігається пережите насильство не лише в кіно, а й на власному досвіді, а саме в сім’ях, сценах приниження в класі (бійки, вимагання грошей, психологічний тиск, словесні образи). Причиною булінгу може бути не тільки агресія або страх, а також нудьга і монотонність, бажання розвіятись чи виділитись серед інших. Наслідки таких “розваг” відображаються на особистості і супроводжуються психосоматичними порушеннями.
Наша мотиваційна група "За і проти" закликає молодь до здорового способу життя та до занять різними видами спорту, від катання на скейті до простого бігу вранці чи ввечері! Обирай здоров'я!
Учні нашого училища не байдужі до соціальних проблем молоді та створюють мотиваційну групу "За і проти", модератором якої є класний керівник Романенко Вікторія Анатоліївна. Долучитись до групи може кожен! Давайте знайомитись!
21 лютого в нашому училищі відбувся виховний захід геокешинг "Україна - європейська країна!", в якому взяли участь не лише учні, а й запрошені класні керівники та вихователі гуртожитків з усієї області. Учасники гри змогли торкнутись різних аспектів життя нашого сус пільства, а саме поборотись за здоровий спосіб життя, навчитись бути добрими та відвідати Європу завдяки безвізовому режиму! Були використані різноманітні форми роботи, а саме геокешинг, сторітелінг, онлайн ігри, інтерактивна акція, рольова гра, флешмоб, квест, QR коди! Задоволення отримали всі!
29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.
Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала.
Січень 1918 року. На столицю України насуваються озброєні до зубів більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.
Курінь, що налічував 300 душ, складався із студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії на станцію Крути, що розташована на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ.
П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Московські солдати без жалю багнетами проколювали юначі груди, прикладами рушниць розбивали голови, добивали поранених – розповідали очевидці тих трагічних подій.
28 студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну „Ще не вмерла Україна”, що його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Пролунала недовга кулеметна черга… В загальному бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.
Київ було захоплено у лютому, а вже у березні столицю УНР було звільнено.
Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі.
„Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні”, — сказав Президент УНР Михайло Грушевський під час поховання героїв.
Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.
Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.
День Соборності України відзначають 22 січня щороку, починаючи з дня підписання в 1919 році Акту Злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Офіційно День соборності святкують з 1999-го.
Об'єднанню УНР та ЗУНР передувало підписання 22 січня 1918 року Четвертого універсалу Центральної Ради, за яким Українська Народна Республіка стала суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918-го. Саме 22 січня 1919 року завершився процес об'єднання України.
Статті угоди констатували, що ЗУНР заявляла про "непохитний намір злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою". З іншого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду "прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілости в Українську Народну Республіку". Угода зазначала також те, що республіка галичан отримує територіальну автономію в межах УНР.
Станом на 1919 рік до УНР входили українські етнічні землі: Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії), Берестейщина і Гомельщина (Білорусь), Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина (Польща), Південна Лемківщина (Словаччина). Мармарощина, Південна Буковина (Румунія), Придністров'я...
22 січня 1919 року на Софійській площі Києва відбулася урочиста церемонія з нагоди возз'єднання УНР і ЗУНР. Перед багатотисячним натовпом проголосили постанову УНР та зачитали текст універсалу Директорії із правами і свободами об'єднаних республік. На додачу, День соборності України був оголошений вихідним.
Однак радість українців тривала недовго. ЗУНР проіснувала лише до літа 1919 року, а ще через рік із політичної карти зникла й УНР. 22 січня знову стало робочим днем.
І хоча соборна Україна проіснувала зовсім недовго, Акт злуки УНР із ЗУНР і факт підписання документа мали велике історичне значення. Українці заманіфестувати перед усім світом про неподільність українських земель та солідарність свого народу.
У 1990 році з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки між Києвом і Львовом українці вирішили утворити живий ланцюг єднання "Українська хвиля". Така традиція прижилася та з року в рік вона повторюється в багатьох містах сучасної України.
Офіційним державним святом День соборності України став лише в 1999 році після підписання Леонідом Кучмою відповідного наказу. При цьому День соборності України – робочий день для всіх українців, хоча не скасовує урочистостей 22 січня.
