Відеолекторій "СНІД - чума 21 століття"

25 грудня у ПТУ №16 м. Мала Виска відбувся відеолекторій на тему "Правда про СНІД". Розкрито всю правду та міфи цієї хвороби з метою попередити та запобігти молоде покоління від страшних помилок в житті. 

Права та обов'язки дітей

Про Конвенцію ООН про права дітей та про обов'язки сьогодні 9 грудня нам розповідали представники служби у справах дітей та вчитель права ПТУ № 16 за запрошенням соціального педагога. Зустріч видалась змістовною і дала змогу учням дізнатись більш конкретно у формі діалогу про свої права та обов'язки.

Правда про СНІД

                  9 грудня 2015 року соціальним педагогом Чиніною В.А. було проведено тренінгове заняття на тему "Правда про СНІД", на якому учні змогли показати свої знання про цю страшну хворобу та розвіяти певні міфи про шляхи її передачі.

                 Зупинимо ВІЛ СНІД доки він не зупинив нас!

1 грудня - Всесвітні день боротьби зі СНІДом

Що таке толерантність?

           26 листопада 2015 року у ПТУ №16 соціальним педагогом Чиніною В.А. було проведено тренінгове заняття на тему "Що таке толерантність?" з учнями 42 та 29 груп. Даний захід був присвячений Міжнародному дню толерантності. Учні мали змогу ознайомитися із самим поняттям "толерантність", скласти "квітку" синонімів цього поняття. Маю надію, що на кінець виховного заходу учні зрозуміли, що хоч ми всі і різні, проте кожен з нас заслуговує на повагу. Будьмо толерантними!

Тренінг "Толерантність"

Анкетування "Толерантість"

Конспекти занятть з теми "Що таке толерантість"

Дисципліна на уроці

         16 листопада у ПТУ №16 м. Мала Виска на засіданні педагогічної ради соціальним педагогом Чиніною В.А. був підготовлений виступ на тему "Проблема дисципліни на уроці".
Ділимось загальними рекомендаціями!

    Одним з "каменів спотикання" на уроках молодих вчителів є питання дисципліни. Конфліктна ситуація на уроках дуже часто виникає в результаті недосвідченості педагога, як наслідок неписьменної, непрофесійної, неетичної його поведінки.

Авторитарний тон ще нікого не врятував в подібних випадках. Навпаки, створення штучної дистанції між учителем і класом (або учнем) рідко йде на користь справі і не допомагає усунути конфлікт. Коректне вирішення конфліктних ситуацій - необхідний елемент професійної педагогічної підготовки учителя.

Для реалізації установки на рішення конфліктів "мирним шляхом" А.С. Чернишов, автор "Практикуму за рішенням конфліктних педагогічних ситуацій"пропонує кілька педагогічних правил.

     Правило 1. Не намагайтеся за кожним негативним вчинком школяра бачити тільки негативні мотиви. Тут важлива "педагогічна пильність" - уважне ставлення до кожного гострого моменту у взаємодії зі школярами та колегами і вдумливий аналіз того, що сталося. Бачити тільки погане - посилювати конфліктність ситуації.

       Наприклад, вчителька видаляє з класу ученицю за те, що та посміхнулась на уроці. Навздогін учениці доноситься: "Я над тобою ще не так посміюся!" Дівчина кульгає, тому сприймає заяву вчительки як насмішку над своїм каліцтвом. При розгляді цієї ситуації, з'ясувалося, що вчителька сприймала посмішку школярки як знущання над своєю глухотою, про що учениця навіть і не підозрювала. Учениця ж своєю посмішкою сподівалася згладити свою недугу.

    Правило 2. Ретельно готуйтеся до уроку, не допускайте ні найменшої некомпетентності у викладанні свого предмета.

      Наприклад, учитель разом з учнем вирішують на  дошці завдання і приходять до неправильної відповіді. Поки педагог шукає помилку, клас поводить себе дуже шумно. Учитель, повернувшись до класу, попросив: "Хлопці, тихше, не збивайте!" Один з спритних учнів додав: "Нетямущого з пантелику!"

Учитель вибігає з класу.

       Правило 3. Школярі схильні охочіше виконувати розпорядження вчителів при опосередкованому способі впливу. Є два способи впливу на людину - прямий і непрямий, опосередкований. Перший спосіб - традиційний, ігнорує особливості особистості - заснований на вольовому тиску на психіку учня і тому найменш ефективний, хоча ззовні прямий спосіб здається єдино правильним і навіть природним, логічно обґрунтованим для вирішення питання: вимагати те, що потрібно зробити, наказати, покарати винного. Однак для учня прямий вплив, до того ж з погрозами і роздратуванням, є психологічно неприйнятним і викликає у відповідь протидію негативного характеру. Більш ефективний спосіб - другий. Це метод непрямого впливу. Сенс в тому, що через порушення інтересів, потреб, мотивів поведінки людини від нього можна домогтися більшого. Саме через спонукання, через стимули можна поставити людину в такі умови, коли він сам буде діяти в інтересах колективу і спільної справи, а одночасно і з метою власного самоствердження.

       Наприклад, учень втрачає інтерес до навчання. В щоденнику - одні незадовільні оцінки. Навколо все погано: вчителі соромлять, забрехався.

 Учитель, беручи щоденника до рук, не поспішає влаштовувати рознос. Гортаючи щоденник, він у роздумах запитує: "Що ж ми будемо робити? Нам з тобою треба постаратися поправити стан справ. Ти погано вчишся, я, мабуть, погано вчу. Давай доведемо всім, що ми можемо виправитися". Результат неодмінно буде позитивним. Навіть, якщо учневі не вдасться виправити всі оцінки, то все одно вчитель досяг мети - він завоював довіру дитини.

     Правило 4. Школяра можна змінити на краще з допомогою спеціальних прийомів оцінки його особистості. Важливий засіб формування особистості школяра - педагогічно грамотна оцінка його як особистості. Мудра, обґрунтована оцінка людини є для нього сигналом про соціальне просування, благополучне самоствердження в соціально правильному напрямку.

Психологи пропонують такі правила оцінки особистості:
• позитивна оцінка – ефективна в поєднанні з високою вимогливістю;
• неприйнятні глобальна позитивна і глобальна негативна оцінки;
• глобальна позитивна оцінка викликає почуття непогрішності, знижує самокритичність, вимогливість до себе, закриває шляхи для подальшого вдосконалення;
• глобальна негативна оцінка підриває у школяра віру в себе, викликає огиду до школи і до навчання.

 Найбільш доцільні:

• парціальна позитивна оцінка, коли в результаті особистість пишається своїми досягненнями в одному конкретному випадку і разом з тим усвідомлює, що успіх не дає підстави для самозаспокоєння у всіх інших відносинах;
• парціальна негативна оцінка, при якій учень розуміє, що в даному конкретному випадку він зробив помилку, яку можна виправити, тому що для цього він має достатньо сил і можливостей.

         Правило 5. Спільна діяльність зближує людей і підвищує їх авторитет.
Соціальні психологи рекомендують по можливості частіше використовувати спільну діяльність як найбільш ефективну форму організації. Не всяка робота в колективі по суті колективна. У групі часто бувають завдання індивідуальні, фронтальні, однак і в тому, і в іншому випадку між учнями не виникає жодних нових відносин. Інша справа - завдання, які вимагають об'єднаних зусиль, а поділ обов'язків на шляху до спільної мети буде народжувати відносини взаємної відповідальності. Можна рекомендувати такі форми спільної діяльності на практичних і лабораторних заняттях: парна робота в мікрогрупах, коментування усних відповідей та рецензування письмових робіт з подальшим їх обговоренням у групі, колективний показ досягнень і т.д.

         Правило 6. Передбачливість і коректність поведінки вчителя знижують напругу у спілкуванні. Важливим профілактичним засобом є так званий орієнтовний стиль поведінки, який передбачає передбачливість, коректність, люб'язність у спілкуванні зі школярами. Дуже важливо з конфліктної ситуації вийти з гідністю. Таким чином, будуть захищені ті соціально цінні норми, які відстоює учитель. Щоб виграти психологічне протиборство в зіткненні двох полярних систем норм і цінностей, вчителю доцільно запам'ятати ці підказки:

         Підказка перша. "Двоє збуджених людей не в змозі прийти до згоди" (Дейл Карнегі). Постарайтеся докласти максимум зусиль, щоб в гострій ситуації стримати себе, ні в якому разі не лайтесь і не дратуйтеся. Підліткова аудиторія високо цінує самовладання, витримку і гумор педагогів.

         Підказка друга. "Затримайте реакцію!" Не слід відразу ж вступати в полеміку з опонентом, особливо якщо його дії не становлять загрозу для оточуючих. Треба зробити вигляд, що ви ніби не помічаєте порушника, хоча в той же час даєте зрозуміти, що добре бачите його дії. Суть прийому в тому, що він підкреслює другорядність зухвалої поведінки порушника і тому педагогу немає чого відволікатися від ведення уроку. "Факт непомічання" явного порушення дозволяє внести деяку розгубленість в дії дезорганізатора і знижує його активність. Відстрочена реакція часто дає психологічну перевагу вчителю.

         Підказка третя. "Переведи реакцію!" Цей прийом також служить для розвінчання значущості вчинку і особистості порушника. Цей прийом технічно реалізується через виконання учителем повсякденних дій на уроці (звернення до класу з привітанням, робота з журналом, погляд у вікно і т.д.) незважаючи на надзвичайну обстановку, здавалося б, не терпить зволікання. У підсумку "герой" конфлікту залишається наодинці з собою. Цим знижується "задум" боротьби.

         Підказка четверта. "Будь раціоналізатором!" Відомо, що все те, що стало смішним і незграбним в очах оточуючих, втрачає силу впливу і перестає бути небезпечним. Дуже важливо з конфліктної ситуації вийти з гідністю. Таким чином будуть захищені ті соціально цінні норми, які відстоює учитель.

         Підказка п'ята. "Будь парадоксальним!" Постарайтеся при нагоді звернути підступний задум порушника дисципліни на користь собі і справі. Бажано так "розкласти" суть ситуації для учнів, щоб ще й подякувати порушнику за допомогу (з іронією, природно). Учитель постає сильною та оригінальною особистістю. Діти не люблять сірості. 

Дисципліна науроці. Проблеми та методи їх вирішення

        Створення дисципліни на уроці є достатньо складною проблемою не тільки для молодих педагогів, але й для вчителів з певним педагогічним стажем роботи.

        Досвідчені педагоги помічають, що хорошим, на їхню думку, є такий урок, де переважна більшість учнів працює з інтересом, слухає вчителя, сприймає дзвінок, що продзвенів, як небажану перешкоду.

        Хороша дисципліна, з погляду педагогів, - це ситуація, в якій усі учні активно працюють за чітким планом учителя. Приміром, можливий на окремих елементах так званий „діловий шум”, але він є результатом активної роботи. Слід відзначити, що в деяких випадках у класі стоїть тиша, а деякі учні нудьгують. У цьому випадку навряд чи слід оцінювати дисципліну як хорошу.

        4 критерії, які є необхідною умовою того, щоб у вчителя загалом не було проблеми дисципліни на уроці.

1)      учитель повинен бути вимогливим, але доброзичливим;

2) педагог повинен любити дітей просто за те, що вони діти;

3) учитель повинен глибоко знати свій предмет, бути захоплений ним;

4)                педагог повинен досконало володіти організаційним боком процесу навчання.

Причини недисциплінованої поведінки учнів на уроці:

        Однією з причин такої поведінки буває неправильне ставлення до вчителя у сім′ї учня, коли батьки в присутності дитини вдома обговорюють недоліки ( реальні й удавані) вчителя, демонструючи нерозуміння складності педагогічної роботи. Для усунення цієї причини вчителеві необхідно поговорити з батьками. У процесі спілкування з такими батьками педагогу необхідно дотримуватися деяких порад:

1. Залучайте батьків до співробітництва, переконайте, що ваше співробітництво сприятиме душевній рівновазі дитини.

2. Ознайомте їх зі своїми вимогами до учнів, поцікавтеся думкою батьків щодо цього питання.

3. Покажіть ідентичність позицій учителя і батьків для успішного навчання дитини.

4. Покажіть батькам свою любов по відношенню до їхньої дитини.

        Другою причиною поганої дисципліни на уроці може бути відсутність контакту між учителем і учнями. Як відомо, відсутність такого контакту призводить до незадоволеності сторін одна одною, а часто й до зриву уроку. Можна рекомендувати такі прийоми для встановлення контакту в процесі уроку:

І. З′явившись перед групою, почекати 10 – 15 секунд, щоб учні побачили і сприйняли учителя;

ІІ. Проявляти повагу до висловлювань і відповідей учнів;

ІV. Підкріпити своє слухання посмішкою, кивком голови і т.д.

        Заважати уроку можуть різні відволікаючі чинники (наприклад, несподіваний шум у коридорі).

        Наступною причиною є учні, які не зацікавлені роботою. Тут допомагає лише продумана індивідуальна система заходів, кожна з яких зменшує ймовірність порушення порядку на уроці. До цих ознак можуть бути віднесені різноманітні прийоми, спрямовані на залучення до роботи, посильні завдання, цікаві завдання і т.д.

        Розповсюджена причина порушення дисципліни – природна стомлюваність (наприклад, наприкінці важкого уроку або наприкінці навчального дня, на 7 – 9 уроках, наприкінці тижня). У цьому випадку можна провести хвилину відпочинку (фізичні вправи, розповісти цікавий матеріал, запропонувати тренувальну гру).

        Неприпустимим є продовження уроку на перерві. Оскільки учні втрачають необхідну довільну увагу, а також не встигнуть відновитися і переключитися на наступний урок, отже, і на наступному уроці у них можуть бути проблеми з дисципліною.

        На жаль, часті запізнення учнів також порушують дисципліну. Як правило, учні, які запізнюються, самі не особливо прагнуть на урок, тому покарання не пускати на урок не є для них ефективним, крім того, пропускаючи урок, учні ще більше відстають від одногрупників, що створює додаткові проблеми для вчителя. У цьому випадку на допомогу приходить індивідуальна робота з учнями і використовуються методи психологічного впливу: навіювання і переконання.

        Слід звернути увагу на те що, на жаль, досить часто дисципліна порушується через відсутність порядку під час уроку.

        Як відомо, розрізняють зовнішній (організація зовнішніх факторів) і внутрішній (дії вчителя й учнів) порядок під час уроку.

До зовнішнього порядку відносять точний початок і точне закінчення уроку, встановлення контакту з групою, готовність засобів навчання, їхнє чітке функціонування, провітрене приміщення і т. д.

До внутрішнього порядку відносять, насамперед, доцільний розподіл уроку на етапи. Поміркований розподіл дозволяє послідовно і поступально просуватися учням від однієї мети до іншої відповідно до вимог навчальної програми, систематично і міцно опановувати навчальний матеріал з урахуванням головного у ньому, дає можливість учителеві цілеспрямовано керувати уроком.

Учні повинні знати, чого від них вимагають, незнання мети на тривалий час заважає процесу активного навчання, свідомого і дисциплінованого навчання. Тому вчителеві доцільно звичайну постановку мети перетворити на цільову орієнтацію, що є для учнів свого роду „маяком”, до якого вони рухаються.

        У результаті  психолого-педагогічних досліджень встановлено, що найбільше випадків порушення дисципліни припадає на опитування. У цьому випадку педагог повинен не випустити з уваги учнів, схильних до порушення дисципліни. Коли вчитель помітив, що діти не слухають відповідь іншого учня, можна попросити їх повторити, продовжити розповідь і т. д. Слід зазначити, що досить актуальною є проблема зауважень учителя на уроці. Однак необхідно пам′ятати, що реакція вчителя повинна бути суворою, але доброзичливою. Культура зауважень учителя – один із найважчих елементів учительської майстерності. Краще робити зауваження учням без слів: здивований погляд, пауза в розповіді.

        Постійно привертають до себе увагу вчителів недисципліновані діти. Своєю поведінкою вони заважають проведенню уроків. Через це між такими учнями й педагогом виникає конфлікт. Найчастіше застосовують такі методи педагогічного впливу, як зауваження (які робляться все частіше), виведення з класу (що часто влаштовує самих учнів), обговорення на зборах (і це не приносить необхідного ефекту). Всі ці методи не тільки не вирішують конфліктну ситуацію, але й роблять її все напруженішою.

        Для того, щоб учителеві виробити свою тактику поведінки стосовно таких учнів, педагогу необхідно виявити причину такої поведінки.

        Найчастіше причинами недисциплінованої поведінки учнів на уроці є надлишок енергії і невміння раціонально виявляти свою ініціативу. У цьому випадку проблема розв′язується досить просто. Для таких учнів пропонувати достатнє навантаження, щоб у них не було ані бажання, ані можливості відволікатися на сторонні справи.

        Другою причиною недисциплінованої поведінки є неправильне розуміння учнями хоробрості. Часто бажання самоствердитися або виступити лідером у будь – який спосіб, протест проти обмеження гідності учня вчителем, поганий приклад одногрупників та інше можуть бути причинами або додатковими стимулами недисциплінованості учнів.

        Також на уроці трапляються проблеми у взаємодії вчителя з упертими, неслухняними та примхливими учнями. У роботі з такими дітьми психологи рекомендують учителеві діяти твердо, бути вимогливим, але одночасно доброзичливим і тактовним. Не треба у будь-що подолати впертість учня і тим більше зломити його волю, вдаючись до погроз і неприкритого і грубого тиску. Доведено, що наказова форма спілкування з такими дітьми дає менший ефект, ніж ненав′язлива, делікатна порада.

        У взаєминах із грубими дітьми педагогові необхідно зрозуміти причини, що викликали брутальність учня. Адже часто брутальність, різкість, зухвалість у досить сильно вираженому вигляді викликаються придушенням особистості дитини дорослими (дріб′язковою опікою, диктаторським стилем спілкування). Усувають брутальність дитини в цих випадках повагою його гідності, наданням йому певної самостійності, розумною організацією його активності.

        Також причина грубої поведінки дитини може бути викликана несправедливими діями дорослих. У такому випадку конфлікт усувається виправленням дорослими своєї помилки.

        Певні складності відчуває педагог у роботі з дітьми, схильними до брехні. Брехня може бути викликана різними причинами: страхом покарання, прагненням будь – що привернути до себе увагу оточуючих, бажанням прикрити провину однолітка. Безумовно, не слід залишати без наслідків провину, масковану неправдою, але варто уникати таких засобів покарання, які викликають у дитини почуття страху і глибокої пригніченості.

Рекомендації вчителю щодо досягнення дисципліни на уроці

1.  Установіть межі дозволеного, еталони поведінки учнів для стандартних ситуацій: як входити в клас, як  сидіти, відповідати на запитання, прибирати книжки, діставати олівці та інше. Зробити це треба перш, ніж ви почнете стежити за дотриманням порядку. Учень повинен знати, у чому полягає прийнятна чи неприпустима поведінка, і тільки тоді від нього можна вимагати відповідальності за дотримання конкретних правил. Якщо правила й обмеження не визначені, то встановити порядок у класі не можна! Виявіть чітку послідовність у дотримання встановлених правил і в застосування способів покарання.

2.  Стежте за своєю мовою, розмовляйте завжди повільно, спокійним голосом. Почуття гніву і обурення – звичайне явище, але воно піддається контролю і зовсім не означає, що ви не любите дітей.

3.  Намагайтеся тримати свої емоції в стані спокою, зміцнюючи нерви для того, щоб витримати очікувані ексцеси. Звертайте увагу і реагуйте на будь-які вияви позитивної поведінки дітей, які б незначні вони не були. Хто шукає гарне, той обов’язково його знаходить.

4. Уникайте безупинного негативного реагування. Намагайтеся рідше говорити «ні», «припини», «не можна».

5. Відрізняйте форми поведінки, які вам не подобаються, від вияву особистих якостей дітей.

6.  Намагайтеся розшифрувати сигнали, що попереджають про можливість вибуху в поведінці дітей. Спокійно втручайтеся в ситуацію.

7. Відповідайте рішуче і впевнено, коли учні відкрито кидають виклик непокори.

8. Учням потрібен вчитель, а не партнер по грі. Будьте завжди товариські, але не забувайте, що фамільярність виховує неповагу. Ви можете цілком успішно взаємодіяти з учнями, не перетворюючись на одного з них.

9. Завжди наполягай     те на повазі до дорослого. Учні повинні звертатися до вас чемно.

10. Не йдіть на поступки й компроміси, поступаючись своїми нормами, щоб бути популярним і авторитетним.

11. Пам’ятайте, що дитяча безвідповідальність – явище, що не має нічого спільного з відвертою непокорою, і тому боротися з нею потрібно спокійними методами.

12. Намагайтеся, щоб у вас був добрий зв’язок з учнями так, щоб вони могли знати, коли вони відповідають вашим очікуванням, а коли ні, поясніть, що ви очікуєте від учнів і наскільки вони відповідають цьому. Робіть це тоді, коли все йде добре, оскільки в такому випадку усе сприймається саме собою. Зворотний зв’язок сприяє встановленню гарної поведінки.

13. Не реагуйте на все занадто бурхливо, щоб незначна подія не перейшла у велике протистояння. Уникайте протистояння на очах в інших учнів. Немає більш неефективного методу впливу на людину, причому в будь-якому віці, ніж гнів і роздратування.

14. Робіть серйозні кроки, якщо учень продовжує погано поводитися і відмовляється визнавати дисципліну. Визначте можливу причину  такої поведінки, емоційні конфлікти, розлад уваги, проблеми в навчання.

15. Будьте прикладом самодисципліни. Гарної поведінки учні в більшості випадків не вчаться, а переймають її.

16. Будьте зібрані. Нехай усе має своє місце. Нехай усі матеріали будуть у вас напохваті. Від одного виду діяльності до іншого переходьте поступово. Підтримуйте чистоту і порядок.

17. Готуйтеся до уроку заздалегідь, так, щоб учні були досить завантажені протягом усього часу занять. Нехай у вас завжди будуть альтернативні плани й матеріали. Плануйте вашу роботу і дотримуйтесь розробленого плану. Будьте досить гнучкими, щоб, якщо вам не вдається зробити усе, що ви спланували, ви не відчували пригніченість.

18. Поводьтесь так, щоб було видно, що ви – керівник. Виявляйте рішучість. Будьте господарем ситуації. Умійте направляти. Ви є вчитель, і учні очікують, щоб ними керували. Вони швидко розпізнають нерішучість, деозорганізаційність. Відсутність гарної підготовки і чітких розпоряджень є стимулом до поганої поведінки.

19. Створюйте умови, що навіть найбільш „важкі” учні отримали можливість відчути себе лідерами. Це позитивно впливає на позицію учнів і на їхню поведінку.

20. Моделюйте з учнями, як долати кризові ситуації, розчарування, гнів. Завжди будьте добрим прикладом як у слові, так і в справі, особливо коли не все добре вдається.

21.  До учнів завжди виявляйте ввічливість і повагу, зберігаючи приємний голос, використовуючи ввічливі слова.

22. Будьте послідовні. Ніщо так не бентежить учня, як мінливість у настрої і діях учителя. Це викликає у дітей негайне бажання випробувати межі дозволеного, що спричиняє до конфлікту в класі.

23. Не дратуйте учнів. Причиною роздратування є незнання того, що від них очікують, непослідовні дії вчителя, несправедливе поводження з учнями, неможливість висловити власну думку, догодити.

24. Стримуйте свій гнів. Якщо ви відчуваєте, що у вас виникає роздратування, усіма силами прагніть не дати вашим почуттям вийти з-під контролю і розслабтеся, нехай рухи стануть ненапруженими, жести – повільними і голос – тихим.

25.  Уникайте вимог, що неможливо виконати. Потрібно бути абсолютно впевненим у тому, що дитина здатна виконати те, що від неї вимагають. Ніколи не карайте учня за те, що він погано встигає в школі через те, що йому не вистачає  здібностей до навчання. Звичайно, за умови, що всі подібні дії ненавмисні. Висування вимог, яких дитина не може виконати, створює ситуацію нерозв’язаного конфлікту, з якого вона не бачить виходу. Така ситуація неминуче завдає шкоди емоційній сфері людини. Ставте мету перед вашими учнями. Проводьте цікаві уроки, відповідні віку учнів.

26.  Робіть виклад матеріалу яскравим, захоплюйте учнів за допомогою різноманітних методів, наочності й змістовності. Не звикайте до рутини. Будьте обережні, щоб, спонукуючи, не перезбудити учнів. Велике розмаїття на одному уроці не приносить користі, оскільки не дозволяє вам належним чином зосередитися на одній темі.

27.  Пам’ятайте, що різні учні вимагають різних методів навчання через властиві їм можливості й особливості.

28. Надайте учням достатню можливість вибору середовища різних завдань і видів діяльності. Учні найкраще виконуватимуть те, що їх особисто цікавить і більше відповідає здібностям.

29. Направляйте мислення учнів на вищі рівні. Вимагайте, щоб учні не просто запам’ятовували й ідентифікували інформацію, але вміли аналізувати, давати оцінку і застосовувати вивчений матеріал на практиці.

30. Надавайте учням можливість працювати в групах. Прагнення виглядати в очах інших на належному рівні може бути позитивним стимулом до гарної поведінки.

31. Нехай вашими діями керує любов! Взаємини, засновані на щирій любові і прихильності, звичайно, складаються правильно, навіть незважаючи на неминучість окремих помилок і прорахунків з боку вчителя.

ОСНОВНІ ПРЙОМИ ДОСЯГНЕННЯ ХОРОШОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1. Ставте конкретну мету перед дітьми.

2. Проводьте цікаві уроки. Методи і прийоми мають відповідати віковим особливостям учнів.

3. Враховуйте індивідуальні особливості, рівень розвитку та можливості учнів.

4. Спрямовуйте мислення учнів на більш високий рівень (Використовуйте новітні технології, інтерактивні методи).

5. Створюйте умови, щоб навіть «найважчі» учні побували у ситуації успіху, чи відчули себе лідером.

6. До учнів проявляйте ввічливість та повагу, але й наполягайте на повазі дорослих.

7. Не принижуйте учнів. Уникайте іронічних чи саркастичних висловлювань.

8. Не дуже реагуйте на незначні провини, вмійте проявити гумор, щоб це не переросло у ворожнечу.

9. Не погрожуйте мірами, які ви не зможете або не збираєтесь здійснити.

10. Не йдіть на поступки і компроміси заради завоювання власноі популярності.

11.Підтримуйте контакт з дітьми у позаурочний час. Цікавтесь їх самопочуттям.

12. Посилайте батькам не тільки зауваження, але й заохочення.

Використання нестандартних методів

для досягнення хорошої дисципліни

1. Пам’ятайте: іноді дії вчителя говорять краще, ніж слова.

2. Підійдіть до порушника і станьте коло нього.

3. Спробуйте помовчати.

4. Мовчіть доти, поки всі зрозуміють причину і змінять поведінку.

5. Встановіть контакт за допомогою суворого погляду.

6. Викликайте учнів зненацька, щоб вони були у стані очікування.

7. Спробуйте запитати порушника, чи не допомогти йому в чомусь.

8. Визнайте, що систематична погана поведінка часто є сигналом, що учневі не вистачає уваги і любові.

9. Будьте терплячі. Щоб вирішити проблеми, потрібен час, і щоб налагодити відносини, також потрібен час.

        Приходь у кабінет трохи раніше дзвінка. Переконайся, чи все готово до уроку, чи чиста дошка, чи підготовлені технічні засоби навчання (комп’ютер, мультимедійна дошка), наочні посібники. Заходь у клас останнім. Привчи учнів до того, щоб вони вітали тебе організовано. Оглянь клас, обов’язково – недисциплінованих. Намагайся продемонструвати учням красу і привабливість організованого початку уроку, але прагни до того, щоб на це щоразу витрачалося все менше і менше часу.

        Не гай марно час на пошуки сторінок свого предмета в класному журналі: її можна приготувати на перерві.

        Починай урок енергійно. Не став учням запитання: “Хто не виконав домашнього завдання?” Це привчає до думки, ніби невиконання завдань для вчителя – справа неминуча. Необхідно проводити урок так, щоб кожен учень постійно був зайнятий справою. Пам’ятай: паузи, повільність, байдикування – знищувачі дисципліни.

        Захоплюй учнів цікавим змістом матеріалу, створенням проблемних ситуацій, розумовим напруженням.

        Контролюй темп уроку, допомагай слабким повірити в свої сили. Тримай у полі зору весь клас. Особливо стеж за тими, у кого увага нестійка, хто відволікається. Запобігай спробам порушити робочий порядок.

        Звертайся з проханням і запитаннями дещо частіше до тих учнів, які можуть зайнятися на уроці сторонньою справою.

        Мотивуючи оцінки знань учнів, додай своїм словам ділового і зацікавленого характеру.

        Зверни увагу учня на те, над чим йому слід попрацювати, щоб заслужити на вищу оцінку.

        Завершуй урок спільною оцінкою роботи класу та окремих учнів. Хай учнів відчують задоволення від результатів своєї праці. Намагайся відзначити позитивне в роботі недисциплінованих школярів, але не роби це дуже часто і за їх незначні зусилля.

        Завершуй урок із дзвінком.

        Нагадай учням про обов’язки чергового.

        Стримуйся від зайвих зауважень.

        Організовуючи учнів, намагайся обходитися без допомоги інших.

Пам’ятай: налагодження дисципліни за допомогою чужого авторитету не принесе тобі користі, а швидше зашкодить. Краще звернися за підтримкою до класу.